-
1 complete one's term
-
2 complete punishment
-
3 fulfil a sentence
-
4 serve out
-
5 undergo a sentence
-
6 suffer
v2) дозволяти, допускатиto suffer smb. to come — дозволити комусь прийти
3) терпіти, витерплювати, зносити4) бути покараним, зазнавати покарання; відбувати покарання5) заст. бути страченим* * *v1) страждати; зазнаватиto suffer death — умерти; ( from) страждати на який-небудь недолік; постраждати; зазнавати, відчувати ( дію чого-небудь); піддаватися ( чому-небудь)
to suffer losses — зазнавати збитків; зазнавати втрат
2) бути покараним; постраждати ( за що-небудь); відбувати покарання ( to suffer a punishment)3) терпіти, виносити; піддаватися; зазнавати4) дозволяти, допускати -
7 serve
служити; служити в армії; обслуговувати; відбувати (покарання, ув'язнення); вручати ( судовий документ); викликати (повісткою); виконувати постанову суду; визнавати спадкоємцем в судовому порядку; задовольняти, бути придатним- serve a life sentence
- serve a notice
- serve a part of the sentence
- serve a pleading
- serve a previous sentence
- serve a process
- serve a sentence
- serve a subpoena
- serve a term
- serve a term of imprisonment
- serve a third of the sentence
- serve a warrant
- serve a writ
- serve a writ
- serve an appeal
- serve an attachment
- serve an execution
- serve as a chief witness
- serve as a main witness
- serve as a judge
- serve as a witness
- serve as one's own counsel
- serve by publication
- serve in a jail
- serve in a penitentiary
- serve in a prison
- serve in the army
- serve on a jury
- serve on a person
- serve on the court
- serve out
- serve out a conviction
- serve out the remaining time
- serve parole
- serve probation
- serve public interest
- serve summons
- serve the cause of justice
- serve time
- serve time in prison
- serve upon each of the parties
- serve with the writ -
8 sentence
1. n1) судовий вирок; судове рішенняnominal (suspended) sentence — умовний вирок
to recall (to reverse) a sentence — відміняти вирок
2) грам. речення3) сентенція, вислівa S. of Scripture — вислів із святого письма
2. vзасуджувати; ухвалювати судовий вирок, приймати судове рішення; присуджуватиto sentence smb. to death (to imprisonment) — засудити когось до страти (до ув'язнення)
* * *I n1) юp. вирок суду, що визначає міру покарання; засудження; покарання, міра покарання2) гpaм. речення3) сентенція4) мyз. речення5) бioл. осмислена послідовність кодонів ( у генетичному коді)II [`sentens] vприсуджувати, засуджувати; приректи -
9 incur punishment
зазнавати покарання, (по)нести ( або відбувати) покарання -
10 complete
1) завершений; повний; комплектний2) доводити до кінця, завершувати; заповняти ( лист опитування тощо); укомплектувати; відбувати ( покарання)•complete withdrawal from occupied lands — = complete withdrawal from occupied territories повний вихід з окупованих територій
- complete a formcomplete withdrawal from occupied territories — = complete withdrawal from occupied lands
- complete an appeal
- complete an investigation
- complete agreement
- complete assignment
- complete audit
- complete crime
- complete defence
- complete defense
- complete equality
- complete failure
- complete injury
- complete inquiry
- complete investigation
- complete isolation
- complete legalization
- complete offence
- complete offense
- complete one's term
- complete ownership
- complete punishment
- complete self-government
- complete sovereignty
- complete specification -
11 endurancee punishment
-
12 fulfil
виконувати (зобов'язання, наказ тощо); відповідати ( вимогам); відбувати ( покарання)- fulfil a commitmentfulfil the financial obligation that comes with marriage — виконувати фінансові зобов'язання, що випливають із шлюбу
- fulfil a condition
- fulfil a directive
- fulfil a mandate
- fulfil a promise
- fulfil a requirement
- fulfil a sentence
- fulfil an agreement
- fulfil an obligation
- fulfil an order
- fulfil conditions
- fulfil conditions of statehood
- fulfil contract obligations
- fulfil duties
- fulfil election promises
- fulfil legal obligations
- fulfil one's commitments
- fulfil one's obligations
- fulfil the electors' mandate
- fulfil the office
- fulfil treaty obligations -
13 serve a federal sentence
-
14 serve a sentence
-
15 undergo
-
16 suffer
v1) страждати; зазнаватиto suffer death — умерти; ( from) страждати на який-небудь недолік; постраждати; зазнавати, відчувати ( дію чого-небудь); піддаватися ( чому-небудь)
to suffer losses — зазнавати збитків; зазнавати втрат
2) бути покараним; постраждати ( за що-небудь); відбувати покарання ( to suffer a punishment)3) терпіти, виносити; піддаватися; зазнавати4) дозволяти, допускати -
17 serve
1. n спорт.подача (м'яча)2. v1) слугувати, бути слугою2) служити, працювати, бути на службі, бути службовцем3) служити в армії; бути військовим4) обслуговуватиI am waiting to be served — я чекаю, щоб мене обслужили
to serve at table — подавати, обслуговувати (в ресторані)
9) бути корисним, допомагати, сприяти10) бути достатнім; задовольнятиit will serve — цього досить, це годиться
11) відбувати строк (служби тощо)to serve smb. generously — поводитися з кимсь великодушно
13) церк. правити службу14) подавати м'яч (теніс, волейбол)15) юр. доставляти, вручати (повістку тощо)16) с.г. злучати, спаровуватиserve out — а) роздавати, розподіляти; б) розм. відплатити (комусь за щось)
serve round — обносити по колу, пригощати (гостей)
* * *I n II v1) служити, бути слугою2) працювати, знаходитися на службі, бути службовцем ( serve out)3) служити в армії, бути військовим4) обслуговувати; постачати, забезпечувати; займатися клієнтами, покупцями, обслуговувати5) (часто serve out, serve up) подавати ( на стіл), розносити (їжу, напої); обслуговувати; годувати (нaпp., старими фільмами, байками)6) бути призначеним; служити ( для чого-небудь); використовуватися, застосовуватися7) бути корисним, надавати допомогу; сприяти; сприяти (про погоду, час)8) задовольняти, годитися, бути достатнім9) відбувати термін, строк (служби, повноважень, покарання)10) поводитися, обійтися ( з ким-небудь)11) цepк. правити службу12) подавати м'яч (теніс, волейбол)13) юp. доставляти, вручати ( повістку)14) c-г. злучати, спаровувати15) мop. клітнювати -
18 get off
phr v1) злазити, вилазити; сходити2) знімати3) відїжджати, відбувати, відправлятися4) відправляти; проводжати6) приводити ( кого-небудь) у який-небудь стан8) врятуватися; уникнути, відкараскатися; позбутися; ухилитися від (роботи, покарання, зобов'язань)9) рятувати ( кого-небудь) від покарання, полегшувати чию-небудь долю10) ( with) мати успіх, досягти успіху11) cл. (on) збуджуватися, чманітиto get off on heroin — одуріти від героїну; прийти в захоплення від чого-небудь
12) утнути, устругнути ( номер)13) відтарабанити ( відповідь)14) запам'ятовувати, вивчати напам'ять15) aмep. публікувати, видавати16) розповісти ( анекдот); висловити ( думку)17) cпopт. стартувати18) aв. злітати; відірватися від землі19) aмep.; cл. полегшити важкий стан психіки дозою наркотику20) aмep.; жapг. піти з вузу, але залишитися в гуртожитку21) get off! геть! -
19 get off
phr v1) злазити, вилазити; сходити2) знімати3) відїжджати, відбувати, відправлятися4) відправляти; проводжати6) приводити ( кого-небудь) у який-небудь стан8) врятуватися; уникнути, відкараскатися; позбутися; ухилитися від (роботи, покарання, зобов'язань)9) рятувати ( кого-небудь) від покарання, полегшувати чию-небудь долю10) ( with) мати успіх, досягти успіху11) cл. (on) збуджуватися, чманітиto get off on heroin — одуріти від героїну; прийти в захоплення від чого-небудь
12) утнути, устругнути ( номер)13) відтарабанити ( відповідь)14) запам'ятовувати, вивчати напам'ять15) aмep. публікувати, видавати16) розповісти ( анекдот); висловити ( думку)17) cпopт. стартувати18) aв. злітати; відірватися від землі19) aмep.; cл. полегшити важкий стан психіки дозою наркотику20) aмep.; жapг. піти з вузу, але залишитися в гуртожитку21) get off! геть! -
20 do time
відбувати термін покарання (ув'язнення), відсиджувати строк ( за вироком)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
покутувати — ую, уєш, недок., перех. 1) Відбувати покарання за вчинений злочин, провину і т. ін. 2) іст. Відбувати покуту (в 3 знач.) … Український тлумачний словник
покутувати — Відбувати покуту; відбувати призначене священнослужителем сповідником покарання за здійсненні гріхи … Словник церковно-обрядової термінології
відсиджувати — ую, уєш, недок., відси/діти, джу, диш, док. 1) тільки док., перех. Довго сидячи в незручному положенні, викликати оніміння ніг тощо. 2) перех. і неперех. Перебувати в одному місці певний час, нічого не роблячи. 3) перех. і неперех. Відбувати в… … Український тлумачний словник